Для польського поета Яцека Подсядла писання вірша – це не менше, ніж ритуал освячення дня, а сам вірш є засобом, яким поет проводить святість у конкретне місце і час. Так, він – оточений легендою анархіст, волоцюга, бунтар – зненацька виявляється релігійним поетом. Адептом вільної релігії, яка не об’єднує, але сполучає. Вірші Яцека Подсядла вперше виходять в Україні окремою книгою.