Автори • Петро Шекерик-Доників

Письменник і громадсько-політичний діяч, автор роману «Дідо Иванчік», написаного гуцульським говором і визнаного «енциклопедією гуцульського життя».

Народився в селі Голови Верховинського району Івано-Франківської області 20 квітня 1889 р. Закінчив лише початкову школу, де його вчителем був етнограф Лука Гарматій. Далі займався самоосвітою. Через учителя познайомився з І. Франком, В. Гнатюком, В. Шухевичем, Г. Хоткевичем, М. Коцюбинським. На їхнє прохання збирав фольклорно-етнографічні матеріали, зокрема й для повісті Коцюбинського «Тіні забутих предків». Разом із Хоткевичем створив Гуцульський театр у с. Красноїлля та грав у виставах.

Був організатором набору добровольців до легіону Українських січових стрільців, делегатом Косівського повіту й учасником святкування Злуки ЗУНР і УНР на Софійській площі в Києві. Запроваджував осередки «Січі» та читальні «Просвіти» на Гуцульщині, боровся на Сході України з денікінцями й більшовиками, організовував курси з ліквідації неписьменності в Жаб’є (Верховині), був послом до польського сейму, війтом Жаб’євської ґміни. Видавав часопис «Калєндар гуцульский»…

20 квітня 1940 р. Петро Шекерик-Доників поставив останню крапку в романі «Дідо Иванчік». Уже 15 травня його разом із сином та іншими односельцями арештувала нова совєцька влада. Петра Шекерика-Дониківа звинуватили у виступах проти комуністичної системи та зв’язку з «націоналістичною бандою». Засудили на 8 років і відправили в Сибір, де шлях письменника губиться.

За життя автора були опубліковані лише фрагменти роману «Дідо Иванчік». Після арешту письменника рукопис вважався втраченим. Дружина Петра Шекерика-Дониківа Параска переховувала рукопис «Діда Иванчіка» кілька десятиліть. Лише 1999 р. під час відзначення 110-річчя письменника її дочка Анна передала текст товариству «Гуцульщина», яке й здійснило перше видання у 2007 р. Нині рукопис зберігається в Меморіальному музеї Петра Шекерика-Дониківа у Верховині, а роман «Дідо Иванчік» уперше виходить повним виданням (у попередніх бракувало кількох розділів) гуцульським говором і в адаптації сучасною літературною мовою.