Гнат Хоткевич — класик української літератури, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.

Народився 12 січня 1878 року в Харкові. Вищу освіту здобув у Харківському технологічному інституті.

За участь у керівництві політичним страйком 1905 року зазнав переслідувань і був вимушений переїхати на Галичину, яка тоді була у складі Австро-Угорщини.

Спочатку зупинився у Львові, але багато літнього часу проводив на Гуцульщині. Далі замешкав у Криворівні, мандрував гірськими селами і збирав фольклор. Врешті так зріднився з усім гуцульським і розпізнав у ньому таку естетичну силу, що в 1910 році в селі Красноїлля заснував Гуцульський театр, у якому грали місцеві селяни, зокрема й майбутній автор легендарного «Діда Иванчіка» Петро Шекерик-Доників. Хоткевич сам писав для театру п’єси гуцульським діалектом, аби його актори-ентузіасти могли говорити так, як говорять повсякденно, і грати самих себе.

Повернувшись із Галичини 1912 року на Наддніпрянщину, Хоткевич оселився у Києві й долучився до літературного й мистецького життя.

Знову переслідуваний з початку Першої світової війни і висланий 1915 року за межі України, оселився у Воронежі, де жив до революції 1917 року.

До більшовицької окупації України поставився з недовірою, але з 1920 року активно зайнявся педагогічною діяльністю: викладав українську мову й літературу в Деркачівському зоотехнікумі; керував класом бандури у Харківському музично-драматичному інституті; був художнім керівником Полтавської капели бандуристів.

У 1932 році знову потрапив у неласку до влади і втратив державні посади. Твори Хоткевича заборонили. Під час великого сталінського терору був заарештований і 29 вересня 1938 року засуджений до розстрілу за «участь у контрреволюційній організації і шпигунство на користь Німеччини». Вирок було виконано 8 жовтня. Реабілітований 11 травня 1956 року.

Попри нетривале перебування Хоткевича на Гуцульщині, культура цього краю неабияк позначилася на його літературному спадку, зокрема це відображається у збірці «Гірські акварелі», низці оповідань під назвою «Гуцульські образки», повістях «Довбуш» та «Камінна душя».

У 2023 р. видавництво «Брустури / Discursus» здійснило нові видання повісті «Довбуш» за авторськими рукописами і машинописами і повісті «Камінна душя» за першим виданням 1911 р. У нашій редакції збережено особливості гуцульського діалекту, деяку застарілу лексику, а також вилучені в радянських виданнях фрагменти тексту.