Значну частину осені 2022 р. менеджер проєктів видавництва Discursus Василь Карп'юк присвятив дослідженню прозової спадщини Параски Плитки-Горицвіт і ділиться своїми враженнями та міркуваннями щодо майбутнього видання серії книжок письменниці у співпраці з Музеєм Параски Плитки-Горицвіт у Криворівні.
Нині, дивлячись на літературну спадщину письменниці, виникає враження, що цій людині не просто було любо класти слово на папір. Вона працювала як цілий дослідницький інститут гуцульської культури. Параска створила комплекс різножанрових творів, охоплюючи найрізноманітніші сфери життя гуцулів. А через відсутність академічної освіти вона не переймалася чистотою жанру, натомість творячи поза межами й створюючи власні.
Ознайомитися з рукописною книжкою «Старовіцкі повісторькє» можна тут:
У спогадах-нарисах Параска описує гуцульське дитинство з наймолодших років. У «Старовіцких повісторьках», народних переказах і казках — фіксує життя і побут, особливості тих чи інших професій тощо. Вся ця інформація інтегрована в цікаві сюжети, які своєю чергою показують гуцульську філософську думку. Через них можна побачити й те, чим ця думка оригінальна, а чим — перегукується з сюжетами з інших культур.
Але для фіксації такої великої культури мало оповідань про людей та їхнє життя. Параска робить ряд докладних етнографічних записів, де описує коляду, піст, вечорниці. Та й їх виявляється недостатньо, тому Параска пише численні пісні й ліричні поезії.
Ознайомитися з рукописною книжкою «З тобою окрасний світе» можна тут:
За творами Параски Плитки-Горицвіт можна вивчати Гуцульщину в XX сторіччі й навіть трохи зазирнути глибше в минуле. Але її цікавили не лише етнографія та оповідки. Як вам роман про пригоди двох гуцулок у Індії? Бо в доробку письменниці є й такий — називається «Індійські заграви».
Та й на цьому Параска не спинилася. Вона віддала життя творчості, бо дуже цього прагнула. З-поміж творів виділяються молитви, духовні роздуми, перекази житій святих, у яких передана її духовна сила. А до написаних словами молитов маємо ще й чималу колекцію намальованих ікон. Деякі з них можна нині побачити у церкві в Криворівні.
Ознайомитися з рукописною книжкою «Роздуми в угодність Божу» можна тут:
Параска так впевнено й безпосередньо творила, ніби робила це вперше у світі й ніби була єдиною письменною людиною, яка може це зафіксувати. Це враження не помилкове, бо якоюсь мірою так і було. До Параски про Гуцульщину майже ніхто з гуцулів не писав: були етнографічні записи кінця ХІХ — початку XX сторіччя, кілька чисел «Гуцульского калєндаря», який видавав Петро Шекерик-Доників і все. Звісно, легендарний роман Шекерика-Дониківа «Дідо Иванчік» був завершений 1940 року, але за Паращиного життя у читацькому обігу його ще не було. Роман вперше вийшов друком у 2007-му — дев’ять років по смерті Параски. Тому вона справді творила в чистому полі.
Окрім переліченого, Параска залишила ще й епістолярну спадщину і щоденники. А що більшість творів написано гуцульським діалектом, то маємо також і словник.
Усі тексти Параски Плитки-Горицвіт не просто написані, а мистецьки оформлені в книжки її руками. Вона ретельно і красиво писала чи друкувала на машинці, а тоді зшивала й оздоблювала. Тому ми маємо не просто рукописну і машинописну спадщину, а цілу бібліотеку.
Дуже трепетно брати ці манускрипти в руки — гортати їх, читати з них. На жаль, за життя мисткині так і не була видана жодна її книжка, але стараннями Оксани Зеленчук кілька Паращиних творів вийшли посмертно. Ще більше з них Оксана набрала на комп’ютері. А цієї осені я розробив концепцію серії Паращиних книжок, яку ми плануємо втілити спільно з Музеєм Параски Плитки-Горицвіт у Криворівні, щоб слово письменниці повносило зазвучало в українському літературному світі.
Планово до першої книжки увійдуть спогадові нариси про гуцулів та записи народних переказів. Другим виданням буде роман «Індійські заграви». До третьої книжки увійдуть щоденники. До четвертої — духовні роздуми. А далі будемо працювати і сама Параска підкаже, що і як ліпше.
Дослідження прозового спадку Параски Плитки-Горицвіт здійснено за підтримки Українського культурного фонду.