Фотопрогулянка з Ольгою Деркачовою або який аромат у листопадової тиші

Світлини і текст Тетяни Нємцевої

Світлини – це аромат спогадів, шлейф якого не зникає із нашими поспішними кроками крізь десятиліття. Лише ти, немов парфумер, вирішуєш яким він буде. З нотками бергамоту й цитрусових чи, можливо, пачулі й амбри? Засяде у сховищі ольфакторної пам’яті назавше чи тільки на декілька днів?

Якби нашу фотопрогулянку із  письменницею і докторкою філологічних наук Ольгою Деркачовою можна було помістити у флакон, то це була б синергія унікальних запахів. Там би тісно переплелися аромати туберози, королівської папороті, перестиглого винограду, ялівцю, амбрових акордів і мирту.

А скляний переливчастий флакон для цієї суміші мав би фактуру, схожу на площу Міцкевича вранці: коли по ній щедро розливається сонячне проміння й застигає у прожилках поміж стиками бруківки, мов сухозлітне золото.

Фото «Туфлі осені»

 

Отож, крокуємо далі в цих по-королівському розкішних туфлях відтінку охри у задній двір, прихований від пильних очей туристів і тих, хто поки не дійшов до побачень із містом, так би мовити, зсередини. А там виноградні лози, білі двері, фарба від яких відлущується, неначе тіло покидає серпнева засмага:

Фото «Сангрія у келиху осені»

 

Йдемо далі й пригадуємо тілу відчуття невагомості. Таке як у дитинства: коли ти тримаєш когось із друзів за обидві руки й ви кружляєте до головокружіння; коли розвіюєш волосся так, що метелики у чиємусь живості покидають затишні кокони й таки вчаться літати вверх, до сонячного сплетіння:

Фото «Невагомість у динаміці»

 

А далі кадри, які оприявнюють деталі й, натискаючи на спуск затвору, пригадую слова своєї моделі-письменниці із книги під назвою «Пальто британської королеви»:

«Ми найсправжніші тоді, коли віримо, що за нами ніхто не спостерігає. Головне, аби навчитися жити з вірою, що на нас ніхто не дивиться, тоді й існування буде кращим і легшим»:

Фото «Час застигає»

 

Фото «Побачення із листопадом»

 

Фото «Заметіль хризантем»

 

Фото «Золотопінна пора»

 

Композиції світлин народжуються, як і все найчарівливіше, нізвідки. Ось і підтвердження цьому із «Пальта британської королеви»: там, щоправда, про кохання, але ж і фото – це теж любов до світла:

«Ти виник нізвідки, як виникає найкраща у світі музика, щоб промайнути легким вітром, зачепити кілька гілок жасмину, облетіти яблуневим цвітом, завмерти чотирилисником у долоні в майстра й спостерігати, як минають епохи»:

Фото «Згадка, пришпилена брошкою»

 

Фото «Сам-на-сам із полуднем»

 

Фото «Смарагдова тиша»