Вже сьогодні стартує найочікуваніша книжкова подія осені - Форум видавців у Львові. Адже щороку у вересні місто Лева стає літературною столицею України.
Фото - ulvovi.info
У 2017 році у видавництві Discursus вийшла книга "10 успішних українських брендів", у якій не обійшлося й без Форуму. До вашої уваги кілька цитат.
Організувалися за допомогою паперових листів, телефонів. Таким чином, 1994 року до Львова з'їхалося 47 видавництв і книготорговельних організацій. Первинно це мала бути лише розмова про те, як вийти з кризи та розвивати ринок. Та видавці побачили можливість заодно й привезти до Львова книжки, щоб так їх продавати, тож перший форум став одночасно й ярмарком.
Фото - bookforumlviv
Львів'яни приходили на форум, але не так масово, як тепер. За три дні ярмарок відвідало близько півтори-дві тисячі людей. Квитків тоді ще ніхто не продавав, тому точну цифру з'ясувати неможливо. Зрештою, як працювати з рекламою, організатори і видавці теж тоді ще не знали. Поширювали інформацію через особисті контакти, надрукували кілька сотень афіш...
1996 року у програмі форуму з'явилися літературні заходи, які пізніше еволюціонують у Літературний фестиваль. А 97-го на форум приїхали перші в його історії іноземні видавці. Тоді ж уперше провели "Ніч поезії та музики" - подію, яка тепер стала візитівкою Літературного фестивалю.
Далі був період поступового зростання. 2001 року відвідувачів раптово стало стільки, що організатори мусили закривати вхід. "Усі нарешті розплющили очі й побачили, що у Львові виросла велика подія", - пояснює Олександра Коваль.
З 2002 року у програмі Форуму видавців уперше з'явилися дитячі заходи.
2003-го поет Назар Гончар провів у рамках форуму перший міжнародний літературний фестиваль"Скрипти\ Inscriptis", який, за ідеєю Андрія Бондаря, 2006-го переріс у Львівський міжнародний літературний фестиваль.
З 2010 року до програми долучають низку фахових заходів для бібліотекарів, відтоді у рамках Форуму видавців щорічно проводять "Бібліофорум"...
Форум видавців розширюється щороку. Перелічені заходи й тематичні блоки - це лише частина з того, що він пропонує. Чи не найбільшим відкриттям Форуму видавців 2016-го став міжнародний фестиваль "Місто Лема". Олександра Коваль каже, що він перевершив усі сподівання й тепер уже є плани щодо проведення Всесвітнього конгресу наукової фантастики і футурології.
Уривки інтерв'ю з Олександрою Коваль, яка вже понад 20 років незмінна президентка Форуму видавців.
Фото - womo.ua
- Ви заснували й надалі розвиваєте найбільшу в Україні книжкову подію. Чи відчуваєте відповідальність за подальшу долю Форуму видавців?
- Форум видавців був і залишається приватною ініціативою, яку робить невелика команда з досить великим колом долучених людей та інституцій, без яких ми б не могли зробити нічого путнього. Це наші партнерські організації, консультанти, перекладачі, видавці ближнього кола, письменники, з якими відчуваємо духовну спільність. Але чи відчуваю персональну відповідальність за його подальший розвиток? Абсолютно ні. По-перше, тому що форум має великий запас міцності, адже його робить досвідчена команда, яка чудово впорається без мене.
По-друге, я відчуваю, що мені час братися за реалізацію ще амбітнішого проекту: впровадження системних змін на державному рівні, щоб, замість боротися з системою, почати її змінювати.
- Давайте поговоримо про обличчя форуму. Мені завжди було цікаво, чому на логотипі равлики?
- Ми хотіли промовисте лого, щоб відтворювало нашу ідею. Чому равлики? Бо їхні мушлі - це спіралі, символ із дуже багатьма значеннями: це безмежність, незнищенність, відтворюваність..
Крім того, равлики носять дім завжди із собою, а цим домом для нас є книжка. Равлики хоч на вигляд здаються такими м'якими, та завжди можуть заховатися і їх ніхто не дістане. Хоча вони рухаються повільно, але дуже наполегливо - спробуйте збити їх з обраного напрямку! Равлики або перечікують, або оминають перешкоду і рухаються вперед. Їх два, тому що гуртом легше жити, працювати і розважатися.
Фото - Litcentr
- Чи Ви думали про форум як про бренд?
- Ми хотіли об'єднувати людей, працювати на розвиток України, щоб і на Сході, і на Заходу люди читали ті самі книжки і спілкувалися між собою. Ми хотіли ділових контактів із іноземними видавцями й авторами, а про те, що ми створюємо бренд і нас чекає слава, - ні, не думали. У нашому середовищі і в той час поняття "бренд" не існувало. Ми думали про те, що треба зробити щось, аби всі могли комфортно жити й розвиватися у нормальній європейській країні.
Фото - yakaboo.ua