Велич і смирення митрополита Андрея Шептицького найповніше виражається в його посланні «Як будувати рідну хату?» Велич бо годі знайти прозорішу візію найпростішого вирішення складної й заплутаної української проблеми. Смирення бо ніхто краще від Митрополита не розумів, наскільки важко робити найлегші речі разом і впродовж тривалого часу. Історики можуть аналізувати, чому проект Шептицького не вдалося втілити 70 років тому. Параісторики можуть уявляти собі, якою була б рідна хата тепер, якби послання стало програмою дії 70, 20 років тому. Усі інтелектуали можуть запевняти, що поки не пізно слід прислухатися до слів Митрополита хоч тепер, негайно. Але велич і смирення Андрея Шептицького полягає ще й у тому, що стосовно його візії нечинними є такі поняття, як «запізно» чи «передчасно». Те, що він сказав, відбудеться саме тоді, коли буде вчасно.

Тарас Прохасько