(нім. Rainer Maria Rilke; 4 грудня 1875, Прага, Чехія — 29 грудня, 1926, санаторій Валь-Монт, поблизу Монтре, Швейцарія) — австрійський поет-символіст, предтеча екзистенціалізму.

Справжнє ім'я — Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке.

Був у батьків первістком, потім у нього з'явився молодший брат. Дитинство і юність не були щасливими — через невдалий шлюб батьків, який розпався 1884 року, коли хлопцеві було 9 років.

Мати, Софія Енц, не могла забути своєї першої дитини — рано померлої дочки, тому трактувала сина як дівчинку, навіть одягала в сукні.

До 1884 року — навчання у початковій школі в Празі. Після розлучення батьків у 1884 році Рільке залишається під опікою батька.

Батько, Йозеф Рільке, мріяв про військову кар'єру, але мусив стати залізничним чиновником. Тому, всупереч волі сина, 1886 року віддав його до військової академії. 1 вересня 1886 року Рільке вступив у кадетське військове училище у Санкт-Пельтені (поблизу Відня). Тоді ж з'являються перші дитячі вірші.

Після закінчення школи у Санкт-Пельтені з вересня до червня навчався у вищому реальному військовому училищі у Меріш-Вайскірхені (Граніце у теперішній Чехії), звідки звільнився за станом здоров'я. Молодий Рільке залишив її 1891 року — з допомогою дядька, який оцінив великі здібності небожа. У тому ж році він розпочав навчання у Торговельній академії (торговельне училище) у Лінці, яке припинив у середині наступного року.

1892 — закінчення середньої освіти, підготовка екстерном до екзаменів на атестат зрілості в Празі.

1893 — початок дружби з Валерією фон Давід-Ронфельд. 1894 — вихід першої поетичної збірки «Життя та пісні». Написані перші прозові твори, зокрема і «П'єр Дюмон».

1895 року Рільке отримав у Празі атестат «з відзнакою»; з початком зимового семестру розпочав студії у Празькому університеті (історія мистецтва, література, філософія). Вихід поетичної добірки «Дарунки ларам». Рільке підготував перший номер часопису «Wegwarten». 1896 — з початком літнього семестру Рільке змінив напрям студій і розпочав навчання на правничому відділі Празького університету. Інсценізація п'єси «Тепер і в годину нашої смерті». Рільке перебрався у Мюнхен. У тамтешньому університеті впродовж двох семестрів слухав лекції з історії мистецтва, естетики, теорії Чарльза Дарвіна. Три випуски поетичних збірок «Подорожник». Засновано часопис «Die Jugend» (молодь) і «Simplicissimus».

1897 — Замешкування до початку жовтня: Мюнхен. Січень: Прага. Кінець березня та початок квітня — перша подорож в Італію (Арко, Венеція, Меран). Червень-серпень: Вольфратшаузен. У жовтні: переїзд у Берлін. Знайомство з Лу Андреас-Саломе. Вихід поетичної збірки «Увінчаний мріями», у Празі інсценовано п'єсу «Заморозки».

1898 — Замешкування з кінця липня: Берлін — Вільмерсдорф. Березень: Прага (виступ). Квітень-травень: друга подорож в Італію (Арко, Флоренція, Віареджо). Червень: Прага. Липень: Цоппот. Замешкував з серпня: Берлін-Шмагендорф. 2-а половина грудня: Гамбург, Бремен, Ворпсведе. Рільке писав «Флорентійський щоденник» («Florenzer Tagebuch») і розпочав «Шмаргендорфський щоденник» («Schmargendorfer Tagebuch»). Вихід поетичної збірки «Святвечір», збірки малої прози «Поза життям» та драми «Без теперішнього».

1899 — Замешкування: Берлін — Шмаргендорф. Березень: Арко, Бозен, Прага, Відень. Квітень-червень: Росія разом із Лу Андреас-Саломе (Москва — Петербург). Липень: Берлін. Серпень-середина вересня: Біберсберґ (поблизу Майнінгена). 2-а половина вересня — кінець грудня: Берлін. Осінь: початок роботи над першою частиною «Книги годин» (в російському перекладі — «Часослов») — «Книгою життя чернечого». Продовжує «Шмарґендорфський щоденник». Осінь: перша версія «Корнета». Вихід «Двох празьких оповідок», поетичної збірки «Мені для свята» і драми «Біла княгиня».

Автор збірок поезій «Книга картин» (Buch der Bilder, 1902), «Книга годин» (Stundenbuch, 1905), «Нові вірші» (Neue Gedichte I–II, 1907–1908), «Дуїнянські елегії» (Duineser Elegien) і «Сонети до Орфея» (Die Sonette an Orpheus, 1923) тощо. 1910 року було опубліковано його єдиний прозовий твір — роман «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе».

Помер у Валь-Монті на березі Женевського озера, похований у Рароні (Швейцарія).

Поезія Рільке вирізняється ліризмом і символічністю, глибиною філософського сприйняття внутрішнього життя і довколишньої дійсності.