Письменниця Ольга Деркачова презентувала свою книгу "За лондонським часом" в івано-франківській Книгарні "Є". Під час зустрічі авторка розповіла про символи у своїх оповіданнях, поділилася  історією написання деяких творів та любов'ю до Лондона. А ще говорили про каву, книги й танці... "У танці можна перетанцювати, а в житті ми не можемо перепрожити. У танці ти можеш вертатися у той кутик, з якого починав, і повертатися туди доти, доки у тебе не вийде так, як ти хочеш".

"У мене певною мірою янголи олюднені. Чому? Тому що, з одного боку, ми розуміємо усі ці релігійні канони, але з іншого - ми хочемо, щоби янголи були ближчі до нас, щоби вони з нами говорили, щоби вони нас тримали за руку... десь зупинили, а десь вислухали. Тому звідси у мене таке олюднення янголів. Хоча деякі з них трохи шизоїдні, але, я думаю, що й люди є різні. У моїй прозі хай будуть і янголи різні".

 

"Ці оповідання можна читати просто, і просто сприймати сюжет. А можна все ж таки під час читання пам'ятати, що є певні символи. Наприклад, втрачені діти - це втрачені мрії, ілюзії, любов чи сподівання. А щодо оповідання "Мама маленького принца", то до мене воно прийшло, коли я дивилася якийсь уривок про королівську британську родину, коли забирали з пологового маленького принца. І я подумала: цікаво, а якщо королева не може мати дітей. І я собі придумала, що цілком може бути інша жінка, яка народить дитину від короля. А що далі буде, то це вже інтрига для читача".
 

 

"Деколи у мене виникає відчуття, що те, що відбувається з нами, колись відбувалося з іншими людьми. Просто були інші імена, інші країни, інші обличчя. Однак якісь спільні сюжети були. І деколи хочеться звернути увагу на той час не лінійний, а той, що йде по колу. Тому що в оповіданні "Життєвий шлях Ти" є одне сюжетне коло, потім і друге таке саме, і читач розуміє, що буде ще третє".

Фото - Михайло Мазур